?

Log in

No account? Create an account

terwik

Загалом, мандри,а також фільми, книги і все інше що мене зачепить, зацікавить і.т.д.

Previous Entry Share Next Entry
Волочиськ. Санаторій, музей.
terwik
Як раніше писав, їхав дивитися той музей, музей знаходиться на території санаторію «Райдуга». Отже, про територію санаторію та трохи про музей.
Сам санаторій розташований на місці, що колись називалася Фрідріховкою – тут, на певній віддалі тоді від міста, Фрідріх Мошинський заснував маєток. Маєток з часом переходив з одних рук в інші, певний час тут знаходилися прикордонники, а згодом тут влаштували санаторій. І, якщо нічого не переплутав, саме в одному з вцілілих будинків маєтку розташований лікувальний корпус санаторію




Спальний виглядає, як звичайна «радянська будівля»


Як видно, санаторій належить Мотор Січі, тому і недивно, що одна з клумб прикрашена відповідним логотипом


На території санаторію знаходиться невеликий парк, прогулянкова зона, наскільки зрозумів – вона активно використовується не тільки відпочиваючими, але й мешканцями міста, які приходять насолодитися чистим повітрям та відпочити від міста – бачив купу молоді, мам з візочкам і.т.д.
Від центрального входу в санаторій веде ось така алея-бульвар)) до фонтану, а далі до бювету з водою, фонтан на вигляд новий, думаю влітку повинен працювати

+ гарно доглянуті рози.

Практично поруч з ним розташували якесь ПТУ. Десь на розділі територій встановили бюст-памятник Герою СРСР Худякову

Як чув, зображений насправді не він, а збірний образ. Прославився тим, що в цьому районі з противотанкової рушниці підбив декількох німецьких тигрів, за що і отримав нагороду.

Якщо ж йти вниз по доріжці в сторону музею можна зустріти місцеві потьомкинські сходи


насправді сходи не сильно криві, це в мене щось пішло повальне завалювання горизонту.

По цих сходах, потрапляємо на те, що на плані обізвали бельведером – по суті, оглядовий майданчик, що знаходиться на висоті


З нього відкривається такий нерадісний вид на ще застиглу в зимових оковах природу

з непрацюючим цукровим заводом на горизонті.

На іншому березі видно хати , на скільки чув, туди колись переселили з Західної України лемків, не знаю, на скільки правда.

Вже звідти до музею веде така доріжка, вона ще в процесі упорядкування… далі почалася справжня багнюка, довелося йти посадкою…


Ото зліва, то забор кругом маєтку, прогалини – там колись були стовпи, побудовані чи з каменю, чи з кірпіча, який, при нагоді, був розібраний місцевими мешканцями на власні потреби. В результаті вийшло таке цікаве видовище – шлакові блоки з проломами через однакову відстань, на перший погляд, незрозумілого призначення….

Ну і насамкінець музей, багато писати не буду, оскільки він був не працюючим, а на територію попав, бо пощастило. Скажу тільки, що зроблений він за рахунок тої ж самої Мотор Січі, за сприяння Богуслаєва і справляє гарне враження, все зроблено настільки якісно, наскільки це було можливим.

Як завжди, не байдужий до всякої техніки, на його території присутня трохи



Зі всієї артилерії, до військових часів того часу відношення має тільки пушка ЗІС-3


Всі інші пізніших часів, як ось Гіацинт-Б

мала можливість стріляти ядерним боєприпасами…

Дот в який я не потрапив


Колючка, їжаки і.т.д. на території


Ну, кого цікавить більш докладно музей, може прочитати про це тут в ЖЖ френда komariv. Там і коментарі цікаві присутні, наскільки я зрозумів, творців даного музею.

На цьому все.