terwik

Вирішив створити верхній пост.
Оскільки інформації про Хмельницький в Інтернеті не так вже і багато, розміщу посилання на свої записи про місто.
Розіб’ю їх за певною тематикою. Це розбиття виконувалося суб’єктивно, грунтуючись на особистих поглядах і вподобаннях. Пости намагався і намагаюся писати об’єктивно, проте не завжди це виходить, тому певний ухил в суб’єктивізм не виключаю.

Отже, все просто і логічно.

За тегом вулиці Хмельницького знаходяться види вулиць міста. Комплексно зумів написати про одну – центрально-пішохідну Проскурівську.

Парки Хмельницького показують пейзажі парків нашого міста.

Є популярний мем, що в Хмельницькому дивитися взагалі немає що. Наявність звичайних і унікальних музеїв, сподіваюся, трохи змінить вашу думку.

Знову ж, відносно вищесказаного, в нас доволі багато різноманітних пам’ятників та скульптур, вони цікаві, неординарні,здатні справити враження , а частина навіть пішла бродити просторами Інтернету в якості «цікавих» дитячих майданчиків.
Ще скажу, що вказана серія є предметом моєї тихенької гордості.

Останнім часом все більшого розмаху набирає обертів стріт-арт. За тегом вуличне мистецтво Хмельницького можна переглянути графіті та інші мистецькі об’єкти, що є чи були просто попід небом.

Окремо виділю все те, що так чи інакше віднесу до інфраструктурних рішень в місті - інфраструктура Хмельницького

Різноманітні масові події, культурні і не дуже, є тут.

Гуляю я не тільки по центральних вулицях, але й інколи забираюся у всілякі хащі, їм теж окремий тег хащі Хмельницького.

Чомусь відчуваю певну сентиментальність до такого міського транспорту, як тролейбус, йому теж відведене окреме місце - тролейбус Хмельницького

Ну і все інше, що не ввійшло до попередніх відніс до - асорті Хмельницького.

Дякую за увагу. Зауваження, побажання і.т.д. і.т.п. приймаються.

Неодноразово бачив фотографії новорічного Києва минулих років, дуже гарно виглядає на фотографіях 2019, проте раніше все ніяк не виходило побачити його на власні очі.

Але цього разу мені пощастило і я опинився в столиці якраз в цей святковий час. Поки свята не закінчилися, потрібно встигнути показати актуальні ще на сьогодні, сподіваюся, фотографії.

Наш шлях лежав спочатку до Софії. Проте метро туди не їздить, той розпочався він в центрі з Хрещатику


Йти там насправді недалеко та не довго і от ми вже поруч з головною ялинкою країни


Дуже гарно виглядає разом з Софією Київською


Продовження нижче під cut-ом
( Далі...Collapse )

Завтра Старий Новий Рік, дійшли руки показати святковий Хмельницький :)

Відкриття ялинки було одним з найперших в Україні, ще 1-го грудня вона засяяла своїми вогнями та розпочав роботу святковий ярмарок.


Цього року гірляндообмотування дерев вийшло на новий рівень і накрило всю пішохідну частину Проскурівської



Деталі нижче під cut-ом
( Дуже багато фотографій.Collapse )

Закінчу з новими і знайденими графіті в цьому році. Ця частина буде виключно напарканно-підпірностіночна.
Звичайно можна було б розмістити по одній фотографії кожного об’єкту і таки втиснути їх в попередню добірку, проте я люблю деталі і хочу показати їх великомасштабно в деталях.

Розпочну з паркану в районі парку Молодіжного, якраз в тому районі проводяться різноманітні фестивалі. Колись цей паркана вже заграфітчили, проте до цього року більшість графіті “втомилися”, а деякі були зіпсовані різноманітними написами. До речі, цьогоріч там проводилася і “Республіка”, тому думаю, зрозуміло, хто приклав свої руки до відновлення та перефарбування.


Звичайно, одним із них був Андрій Зоін, зроблено це було в другій половині серпня 2018 р.


Це і більше - нижче під cut-ом
( ДаліCollapse )

Традиційний пост в кінці року по нових графіті у місті :)

Цьогоріч у нас відбувся фестиваль «Республіка», продовжив діяти проект “Мальоване місто”, що дозволило підтримати розпочату раніше тендецію появи нових, малювали інші самостійно, як окремі проекти.

Розпочну з найбільшого полотна - “Подолянка з веретеном”


Створили його в рамках «Мальованого міста» в кінці вересня 2018 року художники з Івано-Франківська Юрій та Марта Пітчуки, яких запросив Андрій Зоін.


Зображення поділене на дві частини — денну і нічну, а дівчина в подільському кожусі сплітає веретеном день і ніч разом, перетворюючи їх один в одного.

Більше нижче під cut-ом
( Далі...Collapse )

Невже я закінчую з Римом? )))
Осталося показати ще одну споруду, яка настільки зрослася в суспільній думці з містом, що й не уявляємо одне без іншого — ми говоримо Рим і одразу в голові Колізей, говоримо Колізей — і одразу в голові Рим (ну, принаймні в мене)

ось, фотографії почну з нетипового ракурсу )

Споруда була збудована в 80 р. н.е і спочатку називалася амфітеатр Флавіїв, сучасну назву отримала згодом, в VIII ст. завдяки своїм гігантським розмірам.


Ще трохи зовні і в середині нижче під катом.
( ДаліCollapse )

Якщо говорити про те, що найбільше мене вразило в Римі, то все ж повинен сказати, що це не Колізей, не собор Св. Петра, не Ватикан, не замок Святого Ангела. Серед усіх руїн чи існуючих на сьогодні будівель насправді це Пантеон.

да, кращої фотографії зовні в мене немає )

Його стіни не покриває майстерна ліпнина, купол не прикрашений прекрасними розписами, розміщені поховання не вражають своїм оздобленням в порівнянні з іншими місцями, проте своїм об’ємом, гармонійними формами, строгою простотою він залишає по собі неймовірне відчуття.

І це дивне фото хай теж тут буде — колони, що підтримують портик над входом


Не знаю, що так на мене вплинуло тоді, я був трохи замучений, ще ті натовпи народу в Ватикані та соборі Св. Петра, спека на вулиці, проте зайшовши в середину я реально ожив. Можливо зіграла свою роль різниця температур — в храмі було відчутно прохолодніше чим на вулиці, а можливо там дійсно якесь цікаве місце — чи одразу по дефаулту, чи то намолене сотнями віруючих за всі ці століття. До того ж чомусь в ньому не було такого тлумиська народу, або ж вони усі губился серед його просторів, що теж дало відпочити.

праворуч видно 7-ми з чимось метрові двері...

Ще трохи тексту і фотографій під катом...

( ДаліCollapse )

Чи подобаються вам фільми-катастрофи? Ну типу «Післязавтра» чи «Пік Данте»? Зазвичай, зараз всі подібні видовищні фільми знімаються в Голівуді проте, не очікувано, мені трапився на очі зразок чисто європейського подібного кіно. І не просто європейського, а з Норвегії яка для мене чорна пляма в кінематографі…
І тип катастрофи теж обраний локальний і знайомий норвежцям – великий плюх великої скелі в вузький фіорд.


Сюжет в принципі типовий, як для подібних фільмів сім’я, сімейні проблеми, невеликі дзвіночки-передвісники катастрофи та їх ігнорування, катастрофа, смерті під час неї, героїчні порятунки, і якийсь там енд для різних учасників фільму.

Проте екшена саме катастрофічного немає, спец ефектів немає, сам плюх займає аби 8-10 відсотків фільму. Крім того , якщо говорити про сімейні відносини, то, я от не знаю як то описати, але якось зроблено не та як в америкоських фільмах під копірку.
Якщо говорити про ігнорування – то і його повного не було – певні заходи були проведені, я б сказав згідно регламенту і увагу підсилено, ну, але так склалося вже, смерті теж нетипово показано…
Саме цікаве, що в цьому фільмі навіть відчувалося якесь співпереживання героям (принаймні в мене) чого в штатівських майже вже немає… Вчинки більшості персонажів більш логічні, реально можливіші, доступніші та вмотивованіші як для простого обивателя без всяких супер-мега навичок, хоча без геройств звичайно не обійшлося.

Єдине, що трохи зіпсувало враження – ну дуже вже термінаторно-неушкоджуваний ГГ вийшов.

І так, чудові північні пейзажі фіордів Норвегії також присутні.

Не знаю чи вам сподобається цей фільм, але мені ОК.

Ще в своїх архівах здибав, зараз такого вже немає. Найточніший показник погоди - гіперіонська цеглина.


Порився в інтернеті - виявляється це популярна штука у світі. Проте чому саме гіперіонський знайти так і не зміг. Знає хто?

Колись давно я вже писав, що пошкреби Хмельницький нігтем - вилізе Проскурів. Черговий доказ. Цієї осені поруч з одним із торгових центрів розбирали звичайну ніби цегляну стіну - з обох сторін була суцільна кладка.
І ось що у тій кладці знайшли.

Принаймні таке в мене склалося враження.


P.S. Шолі в інстаграм перекваліфікуватися, там напрягатися взагалі не тре - ліпи собі фотки рендомні і все )

Просто гарне фото і перевірка, що я досі не забув сюди пароль )

Так сталося, що не зважаючи на те, що Республіка перебралася в Хмельницький і на багатьох вихідних в Кам'янці відбувалися цікаві заходи, побував у ньому я в звичайний робочий день. Ну і потім на шляху додому ще сталася Бакота.

В Кам'янці я був в звичних місцях в основній масі, проте трохи фотографій все ж зробив, от їх і покажу спочатку


Під cut-ом продовження.

( Далі Місто та велична Річка...Collapse )

Якщо хто не в курсі, то у нас в Хмельницькому протягом 31 серпня - 2 вересня проходитеме той самий знаменитий фестиваль "Республіка". А знаний він не тільки музичними сценами, гуртами та музикою, а й традицією прикрашати гарними малюнками те місто в якому проходить. З цієї нагоди, для зручності його відвідувачів зокрема і гостей Хмельницького та хмельничан загалом я створив карту різноманітного вуличного мистецтва в Хмельницькому.

Зараз в прямому ефірі місячне затемнення показують, хто не в курсі.

Всі стращали червоним місяцем, при цьому затемненні. А він звичайного кольору.

Кінець цього тижня був насичений. Пройшов ювілейний 5-тий фестиваль «ДжазФест Поділля» і відбулося відкриття туристичного сезону.


Звичайно я не міг проти мимо таких подій і потрохи заглянув на кожну з них.

Розпочалося все у п’ятницю з ДжазФесту. Фестиваль мав дві сцени – одну поряд з к-ром ім.. Шевченка, іншу, меншу, поряд з Дитячим Світом.

Спершу виступи відбувалися на меншій.

Big-Band дитячої школи мистецтв.

А згодом перенеслися на велику.
Живі скульптури та продовження про фестиваль під cut-ом.
( Далі...Collapse )

Загалом, що я скажу, то все дрібниця, що я в тому селі просидів всі вихідні і щось там робив. Насправді справжні робітники року ось, представлю вам, застав їх в хвилину відпочинку.


Інші під cut-ом.
( Далі...Collapse )

Як я вже писав, з часу появи останнього посту про традиційні скульптури, пам'ятники і.т.д. у нас з'явилася значна кількість нових, плюс виявив дещо раніше пропущене.
Тут їх і покажу.
На проспекті Миру поруч з ТЦ “Ріко” з'явилося таке яйце


“Зародження нової нації” — встановили його ще 24 червня 2016 року, приурочено до Дня конституції


Ще трохи деталей цього та інші нижче під cut-ом
( Далі...Collapse )
Інші частини (на жаль я тоді користувався яндексом для розміщення фотографій, тому є певні проблеми з переглядом) тут:
Частина перша
Частина друга
Частина третя
Частина четверта
Частина п'ята
Частина шоста
Частина сьома
Частина восьма

Одразу за Вітторіано розпочинається скупчення різноманітних давньоримських руїн. Воно і не дивно, адже ми потрапляємо в центр давнього Риму — тут же і форум, і Палатін, і Колізей.
Але перше що впадає у вічі це оці класнючі дерева, такі стовбури з шапками зверху


На краю форуму є ще дві церкви, якщо так дивитися, з такого ракурсу, здається, що це одна й та сама, хоча насправді дві різні

Санта Марія ді Лорето, правіше Святійшого імені Марії та на самому краєчку помітно колону Траяна 113 р., щось я її тоді провтикав :( тільки на фото розгледів.

Все інше нижче...
( Далі...Collapse )

Мої вітання усім, хто святкує сьогодні Великдень!

Пропоную переглянути як місто прикрасилося до цього свята :). В цьому році прикрас стало більше і до минулорічних додалися нові.
Зокрема, на початку Проскурівської жителів та гостей міста зустрічає отаке яйце


в компанії з кроликом


Вони ще й світяться ввечері, проте це та інше далі під cut-ом

( Далі...Collapse )